Чому псується масло в двигуні?

Висока температура

У картері навіть справного двигуна масло здатне розігрітися до 150 градусів. Плівка, яку воно утворює, найбільші «труднощі» відчуває у поршневих кілець, де їй доводиться тримати удар максимальної хвилі тепла, що йде від поршня. Якщо ж мотор «проблемний», то температура масляної плівки може наблизитися до позначки в 300 градусів.

Основа масла в цій критичній ситуації, може повести себе різноманітно: випаруватися, перетворитися в нагар або лакові відкладення. При цьому змінюються і характеристики масла, - наприклад, по температурі застигання або в'язкості.

Ось і виходить, що саме висока температура виступає мало не головним антагоністом моторного масла, змушує його міняти властивості і заодно «збагачуватися» шкідливими продуктами розпаду.

Цілий «букет» проблем тягне за собою, крім того, мала кількість масла в картері, недостатній обдув картера і масляного радіатора, а також несправність системи охолодження.

Конструктивні особливості силових агрегатів теж впливають на підвищення температури масла. Наприклад, компресійні кільця на Т-образних поршнях частіше знаходяться в самому гарячому місці, і масло там постійно відчуває потужне теплове навантаження.

Картерні гази

Інший антагоніст масла - це картерні гази. У картер вони потрапляють крізь ущільнення поршнів і «розселяють» там цілу «армію» кислот: сірчистої, сірчаної, азотної і азотистої. З'являються вони завдяки продуктам згоряння палива. Заодно в картер проникають інші непрохані гості у вигляді різних складних з'єднань.

Так як головною руйнівною силою виступають кислоти, будь-яке моторне масло спочатку «заточене» на протистояння саме їм. Воно лужне і, нейтралізуючи кислоти, захищає мотор від руйнування. Лужні властивості масла описує така характеристика як TBN (total base number).

Зрозуміло, що чим вище показник TBN, тим успішніше масло протистоїть кислотам. Наприклад, у масла для вантажних автомобілів TBN може досягати 16, а для звичайних легковиків рідко перевищує 11.

Але нині в моду входять малозольні масла. У них знижена кількість захисних присадок і низький показник лужності. Такі масла ідеально підходять для самих нових і просунутих моторів, що працюють на якісному паливі. Іншими словами, для двигунів стандартів Euro-5 і Euro-6.

У старих моторах, що відносяться до Euro-3 і Euro-4, термін служби навіть «елітних» малозольних масел зводиться практично до мінімуму. Тому процедуру заміни доведеться проводити в рази частіше.

Продукти розпаду

На жаль, уберегти моторне масло від продуктів розпаду і зносу повністю неможливо. Найбільші частки затримує масляний фільтр, але дрібним все ж вдається прорватися. Частина з них проникає в картер силового агрегату і осідає в піддоні, інша поступово забиває масляні канали.

Але і з великими частками не все гладко. При високих оборотах і запусках на «холодну» масло йде крізь редукційний клапан фільтра, минаючи систему фільтрів штору, і нерідко «змиває» накопичений бруд. Захистом від подібної ситуації можуть стати фільтри, які мають додаткову штору на редукційному клапані.

Паливо

Трохи палива може потрапити в картер в процесі запуску холодного двигуна. Зазвичай все це пальне випаровується після прогріву масла, і на його характеристики ніяк не впливає.

Гірше йде справа з ДВЗ, обладнаними системами безпосереднього уприскування палива. Якщо насос високого тиску підтікає, холодні запуски через раз виявляються невдалими, і «чудо» рано чи пізно трапляється. Тобто виникає ситуація, при якій палива в картер потрапить досить багато, і в'язкість масла падає. Наслідки такого ПП для двигуна - найплачевні.

Підсумок

Для довгого життя двигуна критично важливо міняти масло вчасно. У разі експлуатації автомобіля у важких умовах (пробки, бездоріжжя) необхідно скорочувати до 5-7,5 тис. кілометрів періодичність планового ТО. Ну і, звичайно, слід користуватися перевіреними марками масел, і купувати їх тільки в перевірених торгових точках.