Особливості їзди на варіаторі: як їздити на CVT

Автоматична коробка передач останнім часом набула широкого поширення не тільки в США, а й у всьому світі. При цьому відсутність педалі зчеплення ще не означає, що всі автомати однакові. Автоматичні трансмісії на автомобілях можна умовно поділити на три великі групи:

• гідромеханічні АКПП, які з'явилися раніше за всіх і називаються «класичним» автоматом;
• варіатори CVT, які можна вважати окремим типом автоматичних коробок;
• роботизовані механічні коробки (РКПП).

Примітно, що не кожен власник здатний відрізнити варіатор від АКПП або навіть РКПП. Однак під час експлуатації потрібно окремо враховувати, який саме тип автомата стоїть на машині.

Іншими словами, потрібно знати, як обслуговувати і як їздити правильно на варіаторі, автоматі чи роботі, щоб коробка працювала довго і безвідмовно. У цій статті окремо поговоримо про варіатори.

Коробка варіатор: як правильно їздити

Отже, варіатор CVT є безступінчастою автоматичною трансмісією, що сильно відрізняє цей тип коробок від аналогів завдяки унікальній конструкції. Перемикання передач на авто з варіатором відбувається плавно, без поштовхів, затримок, пробуксувань тощо.

Машина з такою КПП легко розганяється, прискорення відбувається без найменших ривків, які в тій чи іншій мірі можна відчути на інших типах автоматів, включаючи навіть новітні преселективні РКПП з двома зчепленнями.

Також серед плюсів варто виділити паливну економічність CVT порівняно з АКПП, кращий розподіл навантаження на ДВЗ та на трансмісію, що дозволяє не перевантажувати силовий агрегат та збільшити його термін служби.

Здавалося б, з урахуванням усіх плюсів варіатор можна вважати комфортнішою заміною для класичного автомата, проте це не так. Справа в тому, що багато водіїв відзначають помітно менший ресурс CVT порівняно з АКПП, низьку ремонтопридатність варіаторів, високу вартість обслуговування та цілу низку обмежень під час експлуатації. Давайте розбиратися.

• На перший погляд, експлуатація варіатора не відрізняється від АКПП. Доступні режими однакові, P – паркування, D – рух уперед, N – нейтральна передача, R – задній хід тощо.

Також може бути реалізована функція ручного управління КПП, яка імітує зниження та підвищення передачі самим водієм (аналогічно Типтронік на АКПП). Додатково може бути спортрежим, економічний режим і т.д.

При цьому важливо розуміти, що варіатор серед усіх видів АКПП найгірше «перетравлює» крутний момент і найменш підготовлений до високих навантажень. Простими словами, різко стартувати на варіаторі вкрай небажано.

На такій КПП потрібно розганятися плавно, поступово піднімаючи обороти двигуна. В іншому випадку поломки не забаряться. Насправді непоодинокі випадки, коли в любителів світлофорних гонок на нових авто варіатори виходили з ладу вже до 50-60 тис. км. пробігу.

• Також варіатор потрібно обов'язково прогрівати у холоди. Варіатори гранично чутливі до мастила, при цьому трансмісійне масло при зниженні температури гірше розподіляється по коробці.

Більш того, прогрівання варіатора CVT на місці за аналогією з АКПП (включення режимів P-R-N-D із затримкою на кілька секунд) для даного типу трансмісії не підійде, оскільки конструктивно варіатор відрізняється від гідромеханічного автомата.

У випадку з CVT потрібно прогріти ДВЗ і включити режим N на кілька секунд, що дозволить прогріти гідромуфту. Далі потрібно починати рух, зводячи навантаження на коробку до мінімуму перші 3-5 км.

Якщо температура знизилася до -30 і нижче, від поїздок на автомобілі з варіаторною коробкою краще відмовитися. Якщо їхати потрібно, тоді машину потрібно довго гріти на холостих, потім допускається їзда виключно в щадному режимі.

• Також варіатор «боїться» пробуксувань та підвищених навантажень. Це означає, що будь-який кросовер з варіаторною коробкою ніяк не можна вважати позашляховиком, спеціально підготовленим до умов бездоріжжя та розрахованим на експлуатацію у важких умовах.

Ще потрібно пам'ятати, що легкові авто та паркетники з CVT погано пристосовані до буксирування причепів, не розраховані на перевезення важких вантажів тощо. Тому власникам безступінчастої коробки передач потрібно уникати зайвих навантажень на КПП.

Простими словами, використовувати автомобіль із CVT для буксирування іншого авто настійно не рекомендується. Що стосується автопричепа, важливо, щоб вага не перевищувала допустимі показники. Також можуть бути і обмеження за швидкістю та відстанню у разі використання причепа.

Якщо ж автомобіль із варіатором застряг у бруді чи снігу, краще відмовитися від спроб виїхати своїм ходом. Перемикання селектора між режимами при «розгойдуванні» авто призведе до швидкого зношування шліцевих з'єднань, ресурс деталей КПП помітно скорочується.

• До речі, якщо виникає потреба відбуксувати несправну машину з варіатором, оптимально скористатися послугами евакуатора. Якщо ж такої можливості немає, тоді потрібно дотримуватись правил, зазначених у мануалі щодо буксирування варіатора.

У ряді випадків машину з варіатором, як і з АКПП, буксують на невеликі відстані із заведеним двигуном. Якщо ж ДВЗ не заводиться, тоді слід відмовитись від спроб відбуксувати машину без вивішування провідних коліс.

Обслуговування варіатора

Якщо говорити про обслуговування, у варіаторі слід постійно перевіряти масло, його рівень та стан. При цьому для безступінчастої трансмісії питання масла гранично важливе, трансмісійна рідина змінюється частіше, ніж в АКПП, заливати потрібно лише рекомендовані за властивостями та допусками продукти.

Масло для CVT особливе, оскільки має забезпечувати змащення взаємодіючих поверхонь, при цьому запобігати прослизу. Міняти масло в коробці варіатор по мануалу часто потрібно один раз на 60 тис. км., проте на практиці бажано проводити цю процедуру кожні 30-35 тис. км пробігу, причому заміна кожні 30 тис. вважається оптимальною.

Якщо ж говорити про можливі збої та діагностику, потрібно стежити за поведінкою коробки. Справа в тому, що вихід з ладу окремих датчиків ЕСУД може призвести до того, що чутливий до навантажень варіатор виходить з ладу, причому досить швидко.

Наприклад, вихід з ладу датчика швидкості призводить до того, що ЕБУ коробкою переводить коробку в аварійний режим. Їзда в такому режимі може призвести до пошкоджень ременя варіатора, проблем з конусами варіатора тощо.

Стає зрозуміло, що будь-які відхилення від норми та збої у роботі варіатора є приводом для негайного припинення експлуатації авто та доставки автомобіля на СТО для проведення діагностики CVT.

Підведемо підсумки

Як видно, коробка варіатор здатна забезпечити максимальний комфорт при їзді, а також є економічнішою в плані витрати пального в порівнянні з класичними АКПП. Однак слід враховувати, що цей тип трансмісії не розрахований на високі навантаження та важкі умови. Паралельно не допускаються перегрівання трансмісії.

Простими словами, коробка CVT більше підійде для експлуатації в межах міста хорошими дорогами, причому таким водіям, яким ближче спокійний і розмірений стиль їзди, без різких стартів, пробуксувань, постійних обгонів і т.д.

Також коробку варіатор потрібно частіше обслуговувати, постійно перевіряючи рівень та стан трансмісійного масла, прогрівати КПП на початку руху, уникаючи підвищення навантажень. За дотримання зазначених умов ресурс варіатора може виявитися аналогічним тому, який визначив сам виробник коробки передач, тобто КПП CVT відпрацює без поломок весь термін служби.