Очищення впускного колектора дизельного двигуна

Ні для кого не секрет, що дизельний двигун за останні роки серед зростаючої кількості автолюбителів розглядається як набагато кращий тип ДВЗ порівняно зі звичними бензиновими агрегатами.

Як правило, такі тенденції виявляються у разі придбання нового автомобіля, причому не комерційного, де дизельний мотор вже й так давно і міцно влаштувався, а саме легкового. Цілком очевидно, що на тлі паливної та економічної кризи, а також завдяки розвитку технологій двигунобудування, плюси дизеля вийшли на перший план.

Низька витрата палива, ККД і високі показники крутного моменту на «низах» сьогодні більше приваблюють споживача, ніж високі обороти, потужність і трохи більша максимальна швидкість авто з бензиновим аналогом.

Звісно, менша вартість дизпалива одночасно з його низькими витратами не може не тішити. Однак не варто забувати і про те, що при всій своїй надійності дизель все одно потребує підвищеної уваги. Якщо точніше, йдеться про систему живлення повітрям та паливом.

У цій статті ми маємо намір поговорити про те, коли і чому потрібне очищення впускного колектора (впускного тракту дизельного двигуна), які ознаки вказують на те, що впускний тракт двигуна потребує очищення, як проводиться дана процедура і що необхідно, щоб якісно очистити впуск дизельного двигуна.

Чому потрібне очищення впуску: дизель та часті проблеми через сажу

Власники авто з дизельним двигуном добре знають, що будь-які збої та відхилення в роботі даного типу ДВЗ вимагають негайної діагностики та усунення. Справа в тому, що навіть нетривала експлуатація дизеля, який почав троїти, диміти і т.д., може незабаром призвести до більш серйозних наслідків.

З урахуванням того, що ремонтувати дизельний мотор складніше за бензиновий, а багато запчастин коштують відчутно дорожче, стає зрозуміло, що в процесі експлуатації слід регулярно перевіряти паливний насос високого тиску (ПНВТ) і форсунки, а також проводити профілактичну діагностику інших дорогих елементів (наприклад, турбокомпресор).

Однак навіть якщо раптом стали помітні певні збої (зникла тяга, з'явилися стрибки обертів, при перегазовках йде чорний густий дим тощо), такі ознаки не завжди вказують на те, що обов'язково потрібний складний та дорогий ремонт. Іншими словами, власнику не варто відразу засмучуватися, оскільки вирішення проблеми може виявитися досить простим.

Справа в тому, що в багатьох випадках винуватцем збоїв у роботі дизельного двигуна є банальний бруд та відкладення, які накопичуються у впускному тракті. При цьому дизельний двигун поводиться так, ніби настав критичний знос агрегату.

• Щодо самих причин забруднення впуску, їх існує досить багато. На території СНД зазвичай винуватцем можна вважати низьку якість дизельного палива, знижену цетанову кількість, наявність додаткових домішок. В результаті створюються всі умови для посиленого нагароутворення та коксування.
• Також не слід забувати про те, що для зниження токсичності вихлопу всі сучасні дизелі мають систему EGR, тобто у впускному колекторі стоїть спеціальний клапан EGR, який дозволяє реалізувати рециркуляцію відпрацьованих газів.

Якщо коротко, коли двигун працює під невеликим навантаженням, через цей клапан частина вихлопу надходить у впуск і змішується з повітрям, яке подається в циліндри. У відсотковому співвідношенні близько 15% відпрацьованих газів складають частку в загальній масі паливно-повітряного заряду.

Завдяки тому, що в доданому таким чином вихлопі немає кисню, сповільнюється швидкість горіння паливно-повітряної суміші, внаслідок чого знижується температура горіння. Це призводить до зниження оксидів азоту (NOx) у складі вихлопних газів.

Крім екологічних завдань, система рециркуляції також дозволяє знизити ризик виникнення детонації в тих режимах, коли дизель працює на максимально збіднених сумішах. Відключення системи ЄГР (клапан для подачі вихлопу у впуск закритий) відбувається тоді, коли двигун знаходиться під високими або постійними навантаженнями, тобто потрібна виключно «багата» суміш.

На практиці в таких режимах двигун працює не часто, особливо в міському циклі. Виходить, постійна подача вихлопу у впуск відбувається дуже часто і призводить до того, що у впускному колекторі осідає багато сажі, яка накопичується на стінках. Таким чином, забруднення впускного тракту в дизельному моторі неминуче і власнику потрібно бути готовим до цього.

• Додамо, що до додаткового забруднення впускного колектора причетний і сапун системи вентиляції картера, який також скидає надлишки картерних газів у впуск. Як відомо, в картері є масляний туман, при цьому маслоуловлювачі до кінця не здатні затримати всі частинки мастила.

Виходить, у впуску накопичується не просто сажа, а маслянистий бруд, який активно забруднює всі поверхні і сам клапан системи рециркуляції відпрацьованих газів EGR.

При цьому важливо розуміти, що якщо клапан почне «підвисати» або заклинить, відпрацьовані гази можуть постійно подаватися у впускний колектор, тобто це відбуватиметься на всіх режимах. Звичайно, в подібній ситуації не слід очікувати від двигуна тяги, а від дизельного автомобіля розгінної динаміки.

• Ідемо далі. Виділивши серед частих причин забруднення впускного тракту дизельного двигуна систему ЄДР та вентиляцію картера, до цього варто додати несправні свічки розжарення. Справа в тому, що якщо свічки працюють некоректно, тоді запуск холодного дизельного ДВЗ дуже ускладнюється. До впускного колектора починає потрапляти дизельне паливо, яке ще більше забруднює впуск.

З урахуванням вищесказаного стає цілком очевидно, що впускний колектор з часом покривається щільним маслянистим шаром бруду, внаслідок чого дизельний двигун починає працювати нестійко, втрачає потужність, з'являється димний вихлоп і т.д.

Способи вирішення проблеми скупчення бруду у впуску дизеля: як позбавитися сажі в колекторі

Почнемо з того, що серед дизелістів часто можна почути про відключення клапана EGR, оскільки, на думку багатьох, саме він і є причиною всіх бід. Більше того, самі водії та деякі автомеханіки вважають цю деталь зовсім зайвою, при цьому посилаючись на те, що контроль за токсичністю вихлопу в СНД фактично відсутня.

Відразу зазначимо, що насправді це неправильний «гаражний» підхід. Дійсно, система рециркуляції забруднює впуск, проте досвідчені мотористи при цьому не рекомендують глушити клапан EGR. І справа тут навіть не в екології, а в самому двигуні та його ресурсі.

Проблема в тому, що дизель із заглушеним клапаном системи рециркуляції відпрацьованих газів може почати працювати з детонацією. Більше того, детонація при роботі в певних режимах може бути досить сильною і тривалою, що призведе до негативного і навіть руйнівного впливу на деталі дизельного ДВЗ.

Іншими словами, навіть гнучка робота ЕБУ або внесення змін до прошивки блоку все одно не може бути 100% гарантією того, що контролеру вдасться на всіх режимах без винятку ефективно захистити мотор із заглушеним раніше клапаном EGR від руйнівної детонації.

До речі, глушіння клапана системи рециркуляції закономірно призведе до збільшення NOx у вихлопних газах. Перше, дихати таким вихлопом стане шкідливіше, тому водій сам собі надає, скажімо так, ведмежу послугу.

Друге, у процесі мотора відпрацьовані гази у будь-якому випадку потрапляють в картер. Так от, якщо в газах буде відзначено високий вміст оксидів азоту, такий вихлоп негативно впливає на моторне масло. Мастило в результаті такого впливу активно окислюється, швидко «спрацьовуються» миючі лужні добавки і т.д. Іншими словами, термін служби олії в дизелі помітно скорочується.

Отже, якщо врахувати, що на дизелі зношується паливна апаратура (форсунки, паливний насос високого тиску (ПНВТ), фільтри), паралельно можуть виникати проблеми з турбіною на турбодизелях, то забруднення впускного тракту може взагалі "добити" мотор. Щоб протидіяти забрудненням впуску, на ринку активно просуваються всілякі присадки до дизпалива.

Добавки обіцяють очистити форсунки, видалити вологу із солярки та збільшити цетанове число, захистити паливну апаратуру, забезпечити покращення процесів згоряння, знизити димність тощо. Однак на практиці ефект від використання таких складів не дозволяє говорити про те, що присадки максимально ефективно борються із сажоутворенням та коксуванням мотора.

Очищення впускного тракту дизельного двигуна

Як видно, позбавитися всіх факторів і причин, які призводять до забруднення впуску, практично неможливо. Виходить, для вирішення проблеми найкращим способом вважається комплексне очищення впускного колектора та інших елементів впуску.

Піти можна двома шляхами:

• розібрати впуск та фізично видалити бруд та сажу;
• скористатися способами очищення без розбирання ДВЗ.

Звичайно, більшість водіїв зупиняться саме на другому способі. Так ось, щоб досягти необхідного результату, використовується очисник впускного тракту для дизельних двигунів, який є спеціально розробленим засобом для боротьби з маслянистими відкладеннями бруду та сажі.

Засіб подається під тиском за допомогою особливої установки з компресором. Це дозволяє виконувати всі очищення роботи без необхідності розбирати мотор і знімати деталі. При цьому вдається очистити впускний колектор, усунути відкладення, видалити сажу і нагар з впускних клапанів і т.д.

Якщо просто, приєднується апарат до впускної системи, потім двигун заводять і дають мотору попрацювати близько 120 хвилин. Після закінчення процедури очищення дизель починає працювати стабільніше, знижується витрата палива, силовий агрегат перестає диміти, повертається потужність, з'являється прийомистість.

Поради та рекомендації

Якщо врахувати, що утворення сажі та скупчення бруду у впуску неминуче, бажано проводити очищення впускного тракту з метою профілактики, а не тоді, коли проблеми вже дають про себе знати.

У випадках, коли дизельний двигун постійно експлуатується в режимі їзди містом, обробку потрібно проводити кожні 6 місяців. Такий підхід дозволяє двигуну зберегти свою працездатність та уникнути серйозніших проблем. Якщо автомобіль постійно їздить по трасі, тобто умови експлуатації більш щадні, чистити впуск дизельного двигуна рекомендується не рідше 1 разу на рік.

Дотримання цих правил дозволяє за допомогою регулярної обробки двигуна активним хімічним очисником уникнути гострої необхідності розбирати дизель для його механічного очищення. Паралельно знижується ризик виходу з експлуатації дорогих елементів і систем технологічного турбодизельного мотора.

Насамкінець хотілося б відзначити, що довіряти роботу з очищення двигуна та його впускного тракту потрібно лише кваліфікованим фахівцям, а також використовувати для очищення виключно перевірені оригінальні склади відомих виробників. Те саме можна сказати і щодо обладнання.

Важливо розуміти, що якщо все зроблено правильно, тоді регулярне профілактичне очищення впуску дозволяє вирішувати наявні проблеми та запобігати появі нових неполадок. Зазначимо, що вартість очищення впускного тракту дизельного мотора цілком прийнятна, особливо на тлі витратного ремонту, який передбачає розбирання ДВЗ і заміну елементів, що вийшли з ладу.