Масло в інтеркулері дизеля
Попадання масла в інтеркулер дизельного або бензинового ДВЗ є частою несправністю, яка властива виключно моторам з турбонаддувом. У тому випадку, якщо моторне масло жене в інтеркулер, спостерігається зниження потужності двигуна, на різних режимах роботи ДВЗ при натисканні на педаль газу відбуваються провали. Дана проблема безпосередньо пов'язана з особливостями будови і принципом роботи системи наддуву за допомогою турбокомпресора.
Що таке проміжний охолоджувач
Як відомо, примусовий наддув повітря під тиском дозволяє спалити більше палива і домогтися істотного приросту потужності ДВЗ без збільшення фізичного об'єму циліндрів. Дане рішення широко використовується практично на всіх сучасних дизельних моторах, а також застосовується в конструкції форсованих бензинових агрегатів.
Інтеркулер є складовим елементом, який входить в загальну схему реалізації турбонаддува. Справа в тому, що повітря сильно стискається турбокомпресором, в результаті чого відбувається його нагрівання. Якщо відразу подати в циліндри розігріте повітря, тоді його обсягу буде недостатньо для ефективного і повноцінного згоряння порції палива. Потужність мотора знижується, витрата пального також помітно зростає.
Для чого потрібен інтеркулер
Охолоджувач являє собою своєрідний радіатор. Завданням пристрою є охолодження стисненого повітря перед подачею в циліндри ДВЗ. Охолодження дозволяє помістити більшу кількість повітря в циліндр, в результаті чого вдається спалити більше пального. Потужність двигуна при подачі холодного повітря під тиском виявляється набагато вище. Місцем установки інтеркулера закономірно виступає ділянка після турбіни. Використання охолоджувача на дизелі дозволило добитися приросту потужності, знизити токсичність відпрацьованих газів, отримати повне згоряння паливно-повітряної суміші, зменшити витрату палива. Дизельний мотор з турбонаддувом став спритнішим, зросла моментна характеристика «на низах» і ККД двигуна, максимальна швидкість дизелів стала вище.
Установка інтеркулера на дизельний мотор обумовлена тим, що двигуни даного типу вкрай вимогливі до температури робочої суміші в порівнянні з бензиновими ДВЗ. Охолоджувач здатний знизити температуру наддувочного повітря до 55-70 градусів Цельсія.
Охолодження повітря в системі може відбуватися за такими схемами:
- повітряне охолодження;
- рідинне охолодження;
- комбінована схема.
- У першому випадку повітря нагнітається турбокомпресором і далі проходить по стільниках інтеркулера, віддаючи надлишки тепла в атмосферу. Дана схема нагадує роботу радіатора системи охолодження двигуна.
- Охолодження за другою схемою передбачає проходження повітря через пристрій, заповнений рідиною для охолодження. Подібне рішення складніше конструктивно і дорожче, так як вимагає установки додаткового насоса для прокачування рідини, а також окремих електронних блоків управління.
- Комбіноване охолодження використовується в конструкції турбонаддува на високофорсованих гоночних автомобілях. Схема охолодження надувочного повітря в таких машинах включає в себе відразу кілька інтеркулерів, одні з яких працюють за принципом повітряного охолодження, а інші представляють собою варіанти рідинних радіаторів. Охолоджувачі в комбінованих схемах задіяні послідовно.
Охолодження за принципом повітря-повітря менш ефективне порівняно зі схемами повітря-вода і комбінованими рішеннями. При цьому головною перевагою повітряного радіатора є простота і доступність даного рішення, що і зумовило повсюдну установку інтеркулерів подібного типу на серійні дизельні і бензинові автомобілі.
Діагностика та усунення несправності
Моторне масло може потрапляти як в повітряний, так і в рідинний інтеркулер. В результаті якість охолодження наддувочного повітря знижується, система турбонаддува не забезпечує належної продуктивності.
У тому випадку, якщо турбіна кидає масло в інтеркулер, варто почати з діагностики несправностей турбокомпресора. Масло часто жене на інтеркулер в разі проблем з мастилопроводом. Зазначений маслопровід є зливним патрубком і з'єднує турбокомпресор і картер двигуна. Необхідно візуально оцінити стан елемента на предмет наявності тріщин, загинів і т.д.
Маслопровід згодом може деформуватися, ущільнювальні елементи також можуть прийти в непридатність. Перетиснений маслопровід означатиме, що в системі турбонаддува створюється занадто високий тиск, а масло видавлюється через кільця ущільнювачів. У разі виявлення дефектів рекомендується повністю замінити деталь і ущільнювачі. Якщо маслопровід зігнутий, але пошкоджень немає, тоді рішенням проблеми може бути просте вирівнювання даного елемента і надійна фіксація.
Під час огляду варто окремо враховувати ймовірність тріщин самого корпусу інтеркулера. Якщо такі виявлені, тоді можливо їх усунення за допомогою зварювання. При наявності масла на інтеркулері також обов'язково проводиться огляд воздуховоду, який підводить повітря до турбіни. Огляньте елемент на наявність тріщин і інших дефектів.
Додатково знадобиться перевірити стан повітряного фільтра. Якщо повітропровід пошкоджений і / або фільтр сильно забитий, тоді достатня кількість повітря не надійде в турбіну. У турбокомпресорі утворюється розрідження, моторне масло «висмоктується», ущільнювачі руйнуються, і мастило потрапляє в інтеркулер. Несправність усувається заміною / чищенням фільтру і виправленням дефектів / заміною воздуховоду.
Ще однією причиною появи масла в інтеркулері і в його патрубку виступає закупорка маслопроводу, яка виникає в процесі експлуатації турбодизеля або турбобензину. Для вирішення проблеми здійснюється демонтаж маслопроводу і його ретельна промивка. Під час очищення необхідно дотримуватися обережності, так як існує ризик пошкодження стінок маслопроводу.
Сильне забруднення охолоджувача маслом може вказувати на те, що в картері двигуна занадто високий рівень мастила. Надлишок мастильного матеріалу змушує турбіну кидати масло на радіатор охолодження повітря. Дана ситуація може виникнути з кількох причин:
- значний перелив моторного масла;
- проблеми з системою вентиляції картера;
- потрапляння ОР або палива в систему змащення.
У першому випадку буде досить видалити зайве масло з двигуна, залишивши в картері рекомендований обсяг. Другий випадок відноситься до більш серйозних несправностей, оскільки попадання масла через маслопровід в турбіну вказує на високий тиск картерних газів. Високий тиск свідчить про несправності системи вентиляції картера, а також може говорити про знос ЦПГ, руйнування поршневих кілець, самого поршня або стінок циліндра.
Відпрацьовані гази переповнюють картер і починають видавлювати моторне масло по зливній трубці в турбіну, звідки мастило і потрапляє в інтеркулер. Для усунення проблеми може знадобитися очищення системи вентиляції, а також цілком можлива необхідність капітального ремонту ДВЗ.
Самостійне очищення інтеркулера дизельного двигуна
Після усунення несправностей, які призвели до викиду масла в охолоджувач, необхідно здійснити очистку інтеркулера. Дана процедура потрібна для того, щоб повітря нормально охолоджувалося, а залишки моторного масла в повітряному радіаторі не змішувалися з повітрям, яке подається турбіною.
Попадання суміші масла і повітря в циліндри знижує ефективність роботи дизельного двигуна, призводить до сильного нагароутворення і коксування, змінюються умови згоряння паливно-повітряної суміші і т.д. У критичних випадках можливо навіть загоряння моторного масла в циліндрах і перегрів дизельного двигуна.
- Щоб почистити інтеркулер своїми руками потрібен його демонтаж. Очищення від моторного масла передбачає використання спеціальних клінерів-очисників, які широко представлені в продажу. Перед використанням обов'язково зберіть інформацію про те, чи можна використовувати обраний засіб для очищення інтеркулера конкретного автомобіля.
- Не рекомендується промивати інтеркулер бензином або гасом, різними розчинниками і іншими агресивними складниками. Певні охолоджувачі можуть складатися з таких матеріалів, які легко руйнуються під впливом агресивних засобів очищення. У подібній ситуації існує ризик повністю вивести пристрій з ладу.
- Що стосується повітряних охолоджувачів, для їх зняття потрібно викрутити кріпильні болти і зняти хомути. Демонтаж рідинного охолоджувача потребує ретельного вивчення інструкції.
- Промивати охолоджувач необхідно в суворій відповідності до вказівок виробника, які вказані на упаковці очищувача. Після промивання необхідно ретельно змити залишки хімії за допомогою проточної води.
- Багато автолюбителів для очищення підкапотного простору використовують Керхер. У випадку з мийкою охолоджувача можна також використовувати даний спосіб. Необхідно відзначити, що подавати воду потрібно строго під невеликим тиском. Стільники охолоджувача досить тендітні, вода може пошкодити пристрій при інтенсивній подачі.
- Промивання необхідно повторювати до того моменту, поки з радіатора не почне витікати чиста вода. Після закінчення необхідно добре просушити охолоджувач, щоб виключити ймовірність присутності води. Для прискорення процесу сушіння інтеркулер всередині акуратно продувають стисненим повітрям з мінімальним тиском.
- Необхідно також ретельно промити зовнішню сторону охолоджувача від пилу, бруду і залишків моторного масла. Завершальним етапом стане зворотна установка очищеного пристрою.
Корисні поради і рекомендації
- Періодична зовнішня очистка сот інтеркулера є профілактичним заходом і дозволяє поліпшити ефективність роботи системи турбонаддува.
- Поява навіть незначної кількості моторного масла в охолоджувачі вимагає припинення експлуатації ДВЗ до моменту усунення причини.
- Активне використання автомашини зі свідомо несправною системою турбонаддува може привести до більш серйозних поломок силового агрегату.
Джерело: krutimotor.ru