Як дізнатися ступінь зносу двигуна автомобіля

Почнемо з того, що загальний пробіг автомобіля далеко не завжди вказує на реальний стан найважливіших вузлів та агрегатів (двигуна, трансмісії, елементів кермового керування, навісного обладнання тощо). Що стосується силової установки, у ряді випадків виникає необхідність визначити зношування двигуна, наприклад, при купівлі вживаного авто. Важливо розуміти, що не завжди мотор, який при цьому сильно зношений, обов'язково має погано заводитись і «тягнути», а також шуміти, стукати і т.д.

Буває так, що явних проблем із запуском не спостерігається, тяга на перший погляд цілком прийнятна, агрегат працює рівно. Однак через кілька тисяч або навіть сотень кілометрів такий двигун все одно потрапляє на дорогий ремонт через сильне зношування.

У цій статті ми поговоримо про те, на які ознаки слід звертати увагу в рамках поверхневої перевірки ДВЗ, а також як можна дізнатися про знос двигуна без його розбирання.

Визначення ступеня зносу двигуна за непрямими ознаками

Насамперед, перевірку ДВЗ необхідно починати з аналізу роботи двигуна. Як вже було сказано, в нормі не допускаються труднощі при запуску, троїння під час роботи, стукіт, шуми та інші сторонні звуки, вібрації тощо. Однак навіть наявність тих чи інших відхилень не обов'язково свідчить про те, що двигун зносився.

Наприклад, запуск може ускладнюватися через збої в роботі системи запалювання, проблемного стартера або недозарядженого АКБ. Стукати на холодну також можуть гідрокомпенсатори, цілком можливо, що шум видають ролики та підшипники приводів, навісного обладнання тощо.

Якщо досвіду недостатньо, щоб точно визначити джерело шуму або інші причини збоїв, тоді насамперед слід звертати увагу на технічні рідини та їх стан. Починати перевірку слід із моторного масла. Важливим показником є витрата мастила. Якщо двигун почав «їсти» масло, при цьому потрібно доливати близько 1.0 літра на тисячу кілометрів, тоді цілком ймовірне сильне зношування ЦПГ (при врахуванні того, що мотор сухий, немає течій сальників і прокладок).

Додатково слід перевірити і вихлоп, оскільки наявність сизого чи синього масляного диму з вихлопної труби також вкаже на причину підвищеної витрати мастила. Паралельно слід відкрутити кришку маслозаливної горловини на заведеному двигуні. Якщо явно видно дим, тоді це ще одна ознака проблем із поршневою групою та циліндрами.

Також слід викрутити свічки запалювання, щоб проаналізувати нагар на електродах. У цьому випадку перевірка двигуна та його стану зі свічок запалювання зводиться до того, що за наявності серйозних проблем з ЦПГ нагар буде чорним, можуть бути видно сліди олії тощо.

Всі перелічені вище ознаки можуть вказувати на те, що двигун має проблеми з поршневими кільцями, можуть бути зношені стінки циліндрів. Також можливий варіант, коли масло витрачається в результаті того, що необхідна заміна сальників клапанів (маслознімних ковпачків).

При цьому стає зрозуміло, що в одних випадках мотор ще можна в подальшому «оживити» з мінімальними вкладеннями (розкосовування кілець або їх заміна, встановлення нових ковпачків з мастилом, перехід на більш в'язке мастило), тоді як в інших силовий агрегат необхідно розбирати і робити капремонт (розточення/гільзовування блоку, заміна поршнів і т.д.).

Перевірка поршневої та шатунної групи двигуна

Звісно, без спеціального обладнання, тобто «на око», описаними вище методами із-за двигуна визначити складно. Можна виявити наявність проблеми, але точну причину встановити може бути складно. Враховуючи ці особливості, наступним етапом під час перевірки стають найпоширеніші дії:

• замір компресії;
• замір тиску масла в двигуні.

Компресія є умовним показником стану поршневої групи (поршнів, поршневих кілець і циліндрів), замір тиску масла дозволяє оцінити стан шатунних підшипників, шийок колінвала і т.д.)

При цьому важливо розуміти, що компресія у двигуні залежить від багатьох факторів та умов. Наприклад, зниження показника може відбуватися не тільки через проблеми з ЦПГ, але і в результаті несправностей, пов'язаних з ГРМ. Якщо точніше, компресія падає в тому випадку, коли виник прогар клапана, до зниження компресії наводять проблеми з сідлами клапанів.

З цієї причини оцінити стан ЦПГ за показником компресії можна приблизно. Однак існує ще один спосіб отримати більш достовірні дані. Для цього необхідно заміряти тиск відпрацьованих газів, які прориваються через нещільності між поршнями і стінками циліндрів в піддон двигуна.

Для виміру манометр підключається до витяжної трубки в піддоні. Паралельно дуже важливо максимально герметично перекрити інші отвори і щілини як у піддоні, так і в двигуні. Ще потрібно мати спеціальну насадку для манометра, а також технічну документацію для конкретної моделі ДВЗ.

Звісно, на багатьох дрібних СТО таку операцію не виконуватимуть. Якщо ж йдеться про перевірку вживаного авто перед покупкою, швидше за все продавець також відповість відмовою на прохання провести діагностику вказаним способом. У результаті залишається тільки виконувати вимір компресії, враховуючи всі можливі похибки та різні нюанси для отримання максимально точних результатів.

• Якщо ж говорити про вимір тиску масла в двигуні, з цим дещо простіше, а сам спосіб дозволяє визначити приблизний стан шатунних підшипників, шийок колінвала і т.д. Для вирішення задачі викручується датчик тиску масла, після чого в це місце через перехідник підключається манометр.

При цьому важливо враховувати, що перед проведенням процедури моторне масло необхідно замінити на свіже з урахуванням усіх допусків та рекомендацій виробника ДВЗ (в'язкість по SAE і т.д.). Також необхідно поставити новий масляний фільтр. Перед виміром двигун повинен бути прогрітий до робочої температури. Після прогріву двигуна вимірювання проводяться на різній частоті обертання колінвала.

Потім отримані результати тиску масла порівнюються з тими, які вказані в технічній документації для конкретного двигуна. При цьому максимально точні дані не такі важливі, цілком допускається певна похибка за манометром. Справа в тому, що на зношування двигуна та його шатунної групи вказує досить значне відхилення від норми (близько 15-20%). Якщо це так, тоді силовий агрегат незабаром буде потребувати дорогого ремонту.

Підсумок

Отже, тепер ви знаєте, як визначити зношування двигуна. Більше того, оптимально скористатися не одним, а одразу декількома методами, описаними вище. Виконувати ряд перевірок можна навіть одночасно (наприклад, вимірювання компресії поєднують з перевіркою свічок запалювання). Головне, щоб усі операції було виконано правильно.

Додамо, що хоча перераховані рішення дають лише орієнтовне уявлення про те, в якому стані знаходиться мотор і який ступінь його зносу, з їх допомогою все одно можна швидко отримати корисну інформацію, причому без розбирання двигуна. Це може стати в нагоді при виборі автомобіля з пробігом.

Якщо ж виникає необхідність ремонту ДВЗ, точно оцінити його стан тільки за непрямими ознаками (втрата тяги, стуки, шуми) або шляхом вимірювання компресії та тиску масла не вийде. Для того щоб точно дізнатися ступінь зношування двигуна, потрібно обов'язково розбирати силовий агрегат. Далі виконується дефектування двигуна, після чого здійснюється наступне перебирання або виконується капітальний ремонт мотора.

Джерело: krutimotor.ru