Як самому зняти паливні форсунки

Інжекторні форсунки є складовим елементом системи живлення бензинового чи дизельного двигуна. Даний пристрій відповідає за високоточне дозоване упорскування пального під певним тиском у впускний колектор або безпосередньо в камеру згоряння, що залежить від конструктивних особливостей та реалізації схеми живлення силового агрегату.

У процесі експлуатації будь-якого ДВЗ форсунки інжектора мають властивість забиватися. На автомобілях з великим пробігом цей пристрій може вийти з ладу, так як дані елементи працюють в умовах високих температур, найчастіше саме пальне містить багато домішок. В результаті зсередини форсунка покривається лаковими відкладеннями.

З зазначених вище причин пропускна спроможність порушується, можуть спостерігатися проблеми як із відкриттям, і із закриттям форсунок тощо. У подібних умовах двигун втрачає потужність, витрата палива підвищується, ускладнюється холодний запуск, відзначається димлення. З урахуванням вищесказаного виникає періодична необхідність зняття форсунок для діагностики чи чищення, і навіть заміни. Далі ми розглянемо як зняти форсунки самому, а ще поговоримо про те, як перевірити зняту форсунку.

Коли потрібно перевіряти інжектори та якість паливного упорскування

Паливні форсунки спочатку розраховані на досить великий термін експлуатації (100-150 тис. км). При цьому пальне низької якості та невчасна заміна паливних фільтрів може призвести до необхідності очищення вже через 30-40 тис. км. Додамо, що для перевірки та чищення форсунок існують способи, які дозволяють реалізувати цю процедуру без їх зняття.

Гостра потреба знімати елементи для впорскування найчастіше виникає ближче до 100 тисяч пройдених кілометрів, оскільки пристрої до цього часу зазвичай потребують не тільки чистки, але й детального тестування, калібрування форсунок або навіть заміни. Основними приводами до такої процедури можна вважати посилене димлення двигуна, помітно підвищену витрату палива, троїння, нестабільну роботу двигуна на різних режимах (як під навантаженням, так і на перехідних).

У ряді випадків буває достатньо визначити лише один несправний елемент, що дозволяє позбавитися несправності без необхідності зняття відразу всіх форсунок з двигуна. Особливо це актуально для дизельних ДВЗ, де демонтаж буває дещо ускладнений порівняно з аналогами на бензині. Якщо коротко, то кожна форсунка просто відключається по черзі. Той момент, коли один з інжекторів вимкнено і одночасно припинилося димлення двигуна, вкаже на необхідність зняття та перевірки конкретного пристрою без потреби витягувати інші.

Зняття форсунок з двигуна для діагностики

На сучасних інжекторних системах елемент є електромагнітним пристроєм, який відкривається по команді ЕБУ для пропуску частини палива. На більшості автомобілів форсунки встановлені на паливній рампі (рейці). Процес зняття може дещо відрізнятися в залежності від типу та конструкції ДВЗ, також можуть знадобитися різні інструменти. Найчастіше, щоб зняти паливні форсунки, необхідно підготувати:

• набір викруток;
• кілька ключів;
• плоскогубці чи пасатижі;
• засіб для чищення карбюратора;
• ганчірки або відповідну ганчірку.

Тепер давайте докладніше розглянемо процес та відповімо на питання, як зняти форсунки на ВАЗ або на будь-якому іншому інжекторному автомобілі. Для початку потрібно знизити тиск у паливній системі. Багато моделей автомобілів мають регулятор тиску на паливній рейці. Цей регулятор є клапаном, який потрібно натиснути. В результаті паливо з рампи витече назовні, тиск впаде.

Пам'ятайте, що форсунки подають пальне під високим тиском. З цієї причини слід бути обережним при роботі з елементами, які підключені до системи живлення двигуна або повіряються в умовах подачі пального під тиском. Справа в тому, що струмінь палива може спричинити серйозні травми.

Далі потрібно зняти паливну рампу, де закріплені форсунки. Для демонтажу необхідно вимкнути роз'єм з проводами, які закріплені за допомогою спеціального фіксатора. Вказаний фіксатор є пружинною скобою, на яку потрібно натиснути. Потім потрібно зсунути викруткою затискач вздовж рампи. Тепер форсунки можна витягувати.

Вилучення здійснюється за допомогою невеликого повороту або похитування пристрою, після чого плоскою викруткою потрібно зняти кільця ущільнювача. Кільця зазвичай розміщені на корпусі та на розпилювачі. Зазначимо, що після зняття гумові кільця ущільнювачів форсунок підлягають заміні.

Демонтаж форсунок на дизелі та двигунах з безпосереднім упорскуванням

Що стосується необхідності зняти дизельні форсунки або аналогічні пристрої на моторах з прямим упорскуванням, то процедура дещо відрізняється. Головною складністю є те, що елементи для подачі пального вкручені в двигун на кшталт свічок запалювання. Робота в умовах сильного нагріву часто призводить до прикипання форсунок до ГБЦ.

Пристрій закисає від того, що волога потрапляє в колодязь форсунки, відбувається закоксовування колодязя після прориву відпрацьованих газів, на кільці ущільнювача накопичується нагар і т.д. Процес зняття форсунки на дизелі із системою Common Rail, а також агрегати з безпосереднім упорскуванням палива передбачає додаткову наявність спеціальних знімачів (зворотний молоток) та інших інструментів.

Наявність інструменту та певних навичок дозволяє уникнути частих проблем при спробі зняття інжекторів на ДВЗ із прямим упорскуванням: пошкодження різьблення форсунки, руйнування корпусу пристрою, знаходження частини корпусу розпилювача в ГБЦ після зламу пристрою тощо.

Іншими словами, різьблення закисає і корпус може просто луснути під час демонтажу. В результаті доводиться висвердлювати частини, що залишилися, відновлювати різьблення і здійснювати ряд інших маніпуляцій. В окремих випадках після непрофесійного зняття може знадобитися частковий ремонт головки блоку циліндрів. Також слід пам'ятати, що самі форсунки є дорогими пристроями. Заміна зламаного елемента призведе до додаткових фінансових витрат.

Як перевірити паливні форсунки

Існує багато способів перевірки пристроїв упорскування палива, починаючи від кустарних та закінчуючи перевіркою на спеціальних діагностичних стендах. При самостійній перевірці часто вдається оцінити тільки здатність пристрою відкриватися і закриватися, переконатися в тому, що форсунки не «ллють» або переливають паливо, а також візуально оцінити якість розпилу палива (факел). Для цього на зняту форсунку подається живлення, а також через неї прокачується пальне або очисник.

Додамо, що діагностика на професійному устаткуванні дозволяє визначити точність спрацьовування та ефективність роботи кожного елемента шляхом порівняння з рештою. Такий підхід забезпечує набагато більш об'єктивну оцінку справності та продуктивності, так як робота пристроїв упорскування під час перевірки на стенді імітує роботу зазначених елементів на моторі в різних режимах.

Джерело: krutimotor.ru