Авто з варіатором: на що звернути увагу

Сучасний автомобільний ринок переповнений різними пропозиціями. Виробники пропонують машини різних класів, з різними типами двигунів і трансмісій.

При цьому, крім традиційної «механіки» та «класичного» гідромеханічного автомата, також доступні роботизовані коробки передач з одним або двома зчепленнями, а також варіатор CVT. У цій статті ми розглянемо переваги та недоліки машини з варіатором, а також зупинимося на популярних моделях із коробкою даного типу.

Машина з варіатором: особливості варіаторної КПП

Отже, варіант коробки-автомат варіатор часто приводить потенційних покупців до непорозуміння. Хоча ця коробка може стояти на різних авто (наприклад, бюджетний японський Nissan або преміальна німецька Audi), багато власників відгукуються про таку КПП не надто позитивно.

Також саме з CVT прийнято асоціювати вкрай високі ціни на ремонт варіатора, складність його налаштування і т.д. Відразу зазначимо, частка правди в цьому є, проте насправді не все так погано. Давайте розбиратися.

Почнемо з того, що варіатор на автомобілях сильно відрізняється від класичних АКПП або РКПП як за конструкцією, так і за принципами роботи. Головною його відмінністю від інших типів коробок передач є те, що CVT (Continuously Variable Transmission, від англ. передача, що постійно змінюється) являє собою безступінчасту трансмісію.

Варіаторна коробка дозволяє поступово, гнучко та плавно змінювати передавальні числа. Інакше кажучи, немає фіксованих щаблів (передач) як у МКПП, АКПП чи РКПП. Така особливість дозволяє досягти впевненого розгону і високої плавності ходу, оскільки немає втрат тяги в момент переходу з ступеня на щабель, а також повністю відсутні ривки і поштовхи при перемиканнях.

Більше того, двигун завжди працює в оптимальному режимі в плані навантаження та оборотів, що означає високу економіку палива. Ще можна додати, що виробництво варіатора потребує менших витрат, ніж АКПП.

Як може здатися, дана трансмісія вигідно відрізняється від ступінчастих АКПП та роботів, проте є й мінуси. Перш за все, варіатор не здатний витримувати великі навантаження і крутний момент.

Як правило, цю коробку встановлюють у парі з двигунами потужністю до 200 к.с. Фактично це означає, що коробка хоч і має потенціал, але не розрахована на активну та агресивну експлуатацію.

• Сам принцип роботи варіатора досить простий. У двох словах, варіатори бувають клинопасовими (клиноцепними) і тороїдними. У першому варіанті є вали зі шківами. Шківів два - ведучий і ведений. На провідний шків передається крутний момент від двигуна.

Між собою з'єднані вказані шківи ременем варіатора (металевим ланцюгом). Також шківи мають можливість змінювати свій діаметр, завдяки чому змінюється і передатне відношення. Якщо точніше, кожен із шківів виконаний із двох конусів, які звернені один до одного гострими кінцями. За рахунок того, що конуси можуть зрушуватися і розсуватися, змінюється робочий діаметр, яким здійснює рух ремінь.

Коли конуси зближуються, ремінь «виштовхується», тобто рухається збільшеним діаметром. При розсуванні конусів починається рух ременя за меншим діаметром. Завдяки зміні діаметрів відбувається плавна зміна передавального відношення, причому немає необхідності у використанні фіксованих щаблів. Рух шківів здійснюється завдяки наявності у конструкції гідроприводу, що працює під керуванням точної електроніки.

У тороїдному варіаторі замість ременя та шківів використовуються ролики та особливі співвісні диски. Елементи взаємодіють між собою, що дозволяє реалізувати передачу крутного моменту. Для зміни передавального відношення також змінюються радіуси (положення роликів).

Зазначимо, що тороїдний варіатор CVT зустрічається дуже рідко. Зазвичай його використовує японський виробник Mazda. Система складна, запчастин у продажу мало, також далеко не кожен сервіс візьметься за ремонт такого агрегату.

У будь-якому випадку, при розгоні на звичайному "автоматі" двигун розкручується, потім відбувається перехід на щабель вище, обороти ДВЗ падають і знову підвищуються, потім знову відбувається перемикання.

На автомобілі з варіатором незалежно від типу CVT двигун постійно залишається на оптимальних оборотах, а передатне відношення змінюється плавно і непомітно за рахунок розсування і зрушення шківів.

При цьому розгін активний, проте машина розганяється «монотонно», без підвищення обертів ДВЗ, що не подобається багатьом водіям. Тому виробники оснащують варіатори режимами з «віртуальними» щаблями, щоб зробити розгін на варіаторі схожим на інші типи коробок.

У такому режимі електроніка просто вибирає кілька фіксованих положень шківів, між якими варіатор різкіше перемикається, нагадуючи характер перемикань звичайної АКПП. Також є функція Типтронік, тобто ручний режим, що дозволяє водієві самостійно перемикатися між віртуальними ступенями варіатора.

Недоліки варіатора CVT

Навіть з урахуванням того, що автовиробники постійно вдосконалюють конструкцію, все одно CVT має ряд переваг, так і ряд недоліків. Насамперед проблемним є приводний металевий ремінь варіатора (ланцюг варіатора), який зазнає великих навантажень.

Чутливість ременя до навантажень обмежує можливість встановлення потужного двигуна, а також ремені рвуться при агресивній експлуатації та порушенні певних правил. Як правило, ремінь варіатора потрібно міняти кожні 100 тис. км. пробігу. Загальний ресурс варіатора, в середньому, становить близько 200 тис. км.

Ще варіатор вкрай чутливий до рівня та якості трансмісійного масла (навіть більше, ніж гідромеханічний автомат). Важливо не допустити ковзання ременя на шківах і одночасно домогтися потрібного зчеплення поверхонь при їх одночасному захисті від зносу.

За це відповідає спеціальне дороге масло для варіатора, яку фахівці з ремонту варіаторів рекомендують міняти кожні 30-40 тис. км. пробігу. Також коробка боїться перегрівів, пробуксувань, різких стартів, буксирування причепів та інших авто тощо.

Авто з варіатором: моделі

Слід зазначити, що навіть з урахуванням певних недоліків практично кожен великий виробник має власний тип безступінчастої трансмісії CVT.

Наприклад, Nissan пропонує Xtronic, Audi Multitronic, Toyota Multidrive та ін. При цьому варіатори дещо відрізняються один від одного, використовуються різні технології виготовлення ременя та шківів. Однак принцип роботи завжди однаковий, особливо якщо йдеться про клинопасовий тип варіатора.

Щодо популярних моделей авто з варіатором на території СНД, можна виділити наступні:

• Audi: A4, A5 та A6;
• Nissan: X-Trail, Qashqai, Teana, Tiida, Juke, Murano;
• Renault: Megan, Captur, Fluence, Scenic, Koleos;
• Toyota: RAV-4, Auris, Corolla, Camry, Avensis;
• Honda: Civic, Jazz;
• Mitsubishi: Lancer, ASX, Colt, Outlander;
• Subaru: Outback, Legacy, Forester і т.д.

Що в результаті

Як видно, з одного боку, варіатори мають багато переваг, причому основним є нескінченна кількість передач. Це вигідно відрізняє дані КПП від аналогів.

Однак навіть з урахуванням того, що варіатори стають надійнішими, з потужними двигунами КПП CVT не можна вважати вдалим рішенням. Також коробка не підходить для активного драйву та високих навантажень.